Гуляла осень по бульвару...

На всіх блогах осіньманія. Люди діляться почуттями, враженнями, ліричними віршами, осінніми мелодіями, відповідними фотками. Цьогорічна осінь – тепла, золота, гостинна – спокусила і мене. Сіли, пошепталися, як дві давні подружки, і ось вже: поділилася Осінь фарбами - одягнула Спокусниця новий наряд (змінила літній фон блогу), налаштувала чарівниця на романтично-сумний лад – і Спокусниця вирішила чергове засідання читацького об’єднання «Зустрічі відкритих душ» присвятити цій милій пані.

Але спочатку замислилася Спокусниця… Згадала дитинство і те, чому вона так любить осінь… Дуже давно, ще коли дерева у парку здавалися дивними велетнями, а каштанчики ховалися у листі і нагадували казкові створіннячка, любила мама Спокусниці брати дівчинку у парк милуватися природою і цінити спілкування… 

Можливо саме ці прогулянки парком навчили Спокусницю любити осінь і знайти стільки образів цій порі року. 

Осінь - золота і прекрасна, глибока і гарна, багата і багряна, красива, сумна, суха і дощова, рання і пізня, тиха і щедра, золотава і сонячна, похмура, сіра, темна, бідна... 

Осінь - ясна і блакитна, мила, пушкінська, жовтокоса, жовтогаряча і золотиста, мінлива і мрійна, поетична, приємна, прохолодна і спокійна, сувора, чудова, врожайна... 

Скільки епітетів, скільки образів осені змальовано у світовій поезії та і не тільки в поезії. Це улюблена пора багатьох живописців, композиторів, акторів, творчих людей. 

Нас запрошує на осінній бал, на карнавал феєрично талановита жінка: панна Осінь.

Допомагали нам гостинно зустрічати цю панянку - ТРК ВІК

Осінній промінь світла в залі згас. 

Актрисо Осінь, ми вітаєм Вас!

Ось так мені вдалося сфотографувати, як Осінь впевненно заходила до нас у бібліотеку...:-)

А ще Спокусниці дуже подобається наступний вірш.

Гуляла осень по бульвару, 

Прикрывшись сереньким плащом. 

Она искала себе пару 

С утра до ночи под дождём.

Ходила и тихонько пела. 

И наступили холода. 

Потом немного заболела. 

Простуда… Кашель… Ерунда!

Варила на зиму варенье. 

Солила в банках огурцы. 

Ну, вот и всё стихотворенье. 

Ах, нет! Мы не свели концы… 

Гуляла осень по бульвару. 

И танцевала под дождём. 

А вот нашла ли она пару? 

Об этом расскажу потом…

Ця історія не закінчується, обов’язково має бути якесь дивне продовження… 

Ну, а поки що Панні Осінь запросила Спокусницю погостювати до себе в одне із володінь у сосновий бір. Покидаю вас, друзі, рівно на два тижня, адже всім творчим людям потрібний відпочинок, тим паче, якщо це законна відпустка:-)