Усі на майстер-клас! Лялька-мотанка завітала до бібліотеки

, , 19 коментарі
Мені здається, що навіть  дорослими ми  пам'ятаємо  своїх  перших ляльок. В когось це були досить простецькі іграшки із ЦУМу,  комусь привозили у подарунок німецьких пупсів, хтось полюбляв м'ягкі  іграшки. Але вони були наші, найулюбленіші... Коли Спокусниця готувала сценарій до проведення Масляної у стінах бібліотеки і  траплялися різні перешкоди на її шляху, тоді вона і згадала про обереги...
 А відповідно і про  дивовижних майстринь дитячого садочка № 4 - Ларису Михайлівну Гопчук та логопеда Олену Миколаївну Прищепу, яка відомі  у місті тим, що виготовляють дивовожних лялечок-мотанок. І так затотілося відвідати майстер-клас з цього виду мистецтва! Замислено - зроблено! У гості на Масляну до нас завітали чарівні жінки. Знайомтесь:

 
 Справжня україночка: чорноброва, карі очі, щира посмішка - Лариса Гопчук.

та її колега - молода, сучасна, тендітна пані Олена Прищепа.
Про відкриття  незвичайного музею я вже розповідала у пості "Що таке народна лялька?". Ви маєте змогу ще раз передивитися відеосюжет - прямий репортаж із дитсадка.
Обереги, рід, жіночий початок, Берегиня - кому, як не нам, жінкам краще знати про це?  Можливо тому, присутні на заході жінки, із великою зацікавленністю були одночасно і глядачами, і учнями цього незвичного майстер-класу.  Майстрині наголосили на тому, що всі ляльки робляться із природного матеріалу: бавовни, льону, можливе використання шишок, качанів кукурудзи, дерева. І найголовніше правило - ляльки робляться без застосування ножиць та голки. Вся тканина тільки рветься руками. Голку можливо використовувати тільки при пошитті одягу та оздоблень  іграшки. Ніяких вузлів плести не можна.
Все починається з малого. Зернятко, маленька лялька-пеленашка. Ось вони які...

А ось так ми вчилися їх робити...

 І що у нас вийшло...

Лялечок-пеленашок робили у родині найпершими, подружжя клало такий оберіг  у кроватку, аби з'явилася дитинка. 
А потім була цікава розповідь про історію, про різновиди цих сакральних  іграшок. Ось, наприклад, мотанки бувають:

 Нерозлучниками
Особливість таких ляльок у тому, що в них одна рука, яка і поєднує молодят. Така іграшка є прототипом сучасної ляльки, яку саджають на весільну машину. У давнину нерозлучників прив'язували до возу і якщо хтось бажав молодятам лиха, то це все переходило у ляльок, а пара залишалась щасливою і  жила без бід.

  Семиручка
Така лялька, як правило, означала жіночу сутність і свідчила про те, що жінка повинна встигати зробити декілька справ. Ну майже, як ми - все робимо одночасно:-) Такий оберіг чіпляли на кухні, поближче до печі. 

Лялечка-утішниця
Таку забавлянку ховали в скриню, тобто щодня дитинці не дозволялося нею гратися.  Виймалася іграшка тоді, коли дитина плакала. На ручки їй вішалися цукерки, маля гралося лялькою, з'їдало  солодощі і утішниця ховалася.

 Так звані забавлялки
Їх дуже легко можуть сплести навіть дітлахи. Таких ляльок в хаті було декілька, їх можна було підвішувати.
Зерновушка
Головним у родині, звичайно, був хліб. Ця лялька-оберіг символізувала щедрість врожаю і забезпечувала родині достаток.
Травяниця
Ця лялька подібна до сучасної аромотерапії: у спідничку клали запашну траву на свій смак і пристосовували біля ліжка, аби вдихати запах зілля.

Лялька-спіралька, або лялька-безкінечність
Символізує Всесвіт...

 Ляльки-лихоманки
В'язалися найстарішою жінкою у родині на Різдво.  Кожна лялька означала хворобу, яку має член родини. Цілий рік лихоманки  висіли біля печі, а потім спалювалися. Таким чином хвороба відступала.
Найголовініша лялька  - це лялька-мамка
Зазвичай її робили з лялечкою на руках і у колі дітей.Таку ляльку мати дарувала заміжній доньці, аби та завагітніла. Жінка клала її під подушку і з часом у сім'ї з'являлось маля.
А ще на виставці в нас була - так звана "Шевченківська Катерина"...Звичайно, це дівчата жартома придумали їй таку назву. Дуже схожа на знедолену героїню Шевченка. Вона, бідненька, сором'язливо стоїть у лівому куточку, похиливши голівоньку... 

А це сама виставка мотанок...
Після такого цікавого та змістовного майстер-класу ми частвували наших гостей чаєм та домовлялися на повторні зустрічі. Адже маю надію, що ви, мої читачі, із часом неодмінно завітаєте у гості до Спокусниці і захочете самі прийняти участь у таких заняттях.:-) Чи не так?

Я щиро вдячна завідувачці ДНЗ № 4 "Берегиня" Світлані Чумак  за розпочату добру справу, за повернення до традицій і за творчих працівників. Натхнення Вам і  Божого благословення!

19 коментарів:

  1. До чего хороши куколки! Глаз не отвести!!! Спасибо за красоту. Добрым людям на заглядение.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Как походи куклы-обереги разных народов. То,что в них есть настоящая сила - проверено:-)

      Видалити
    2. Хочу подъехать к девочкам из детского сада и побробно с фотками выложить мастер-класс...

      Видалити
    3. Ир, слышу со всех строн, что куклы очень похожи с игрушками других народов. О чем это говорит? Все люди братья и сестры?:-)
      А как ты лично проверила силу этих оберегов?

      Видалити
  2. Дуже гарно. Я вже хочу на такий майстер клас. Чому ви так далеко?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Головне, що ми живемо на одній території, за кордон їхати не потрібно:-) Тому завітайте у гості і буде Вам диво!:-)

      Видалити
  3. Як гарно! Які цікаві ляльки і як я насправді мало знаю всі традиції нашого народу! Обовязкового і уважно передивлюсь МК і собі хочу таких ляльок зробити :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я вже сама на них підсіла:-) Бачу, з'явиться в мене хоббі!

      Видалити
  4. Какие замечательные куклы, как будто в детстве побывала!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Танюша, присоединяйся к нам: Татьяны решили овладеть этим искусством:-)

      Видалити
  5. Галина Козаченко27 лют. 2012 р., 17:19:00

    Как хорошо, что мы возвращаемся к своим корням и возвращаем традиции. Помните, как считалось, что кукла на свадебной машине - признак мещанства и дурного вкуса? И никто нам, наивным, и не думал объяснять в чем же истинная суть. А теперь, наконец-то, все становится на свои места. И вы, мои дорогие, не просто держите руку на пульсе времени, проводя такую популяризаторскую работу, вы возвращаете людям их корни, несете добро в семьи - ведь обереги действительно действуют, главное дарить их нужно с огромным зарядом добра и света. Вот и твой пост, Танюша, я воспринимаю как виртуальный обрег.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Именно это объяснение присутствия свадебного пупса на капоте меня просто сразило наповал! Ты не представляешь, сколько наши тренеры рассказывали интересного - всего и не запомнишь сразу...Есть идея собрать областной мастер-класс в стенах нашей библиотеки... посодействуешь?
      Виртуальный оберег, говоришь? Здоровски! Действительно надо развивать эту тему! Подсяду я на мотанки, точно подсяду:-)

      Видалити
  6. Лялька-спіралька, або лялька-безкінечність заинтересовала особо. Пожалуй, только такой куклы не встречала. И лица у русских тряпичных кукол светлые, без ленточек крест-нактест перевязанных. Это тоже интересная особенность украинских лялек.

    Таня, посчитай сама, сколько ручек у куклы-семиручки. Удивишься:-) Я похожую куколку-десятиручку привезла в прошлом году из Ярославля.

    А коники-лошадушки, куклы-первертыши - девка-баба и день-ночь - в коллекции лялек имеются?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. О бесконечности расспрошу отдельно...сделаем мастер-класс...Дай время чуток... Лица у наших куколок не все перевязаны ленточкой...Почему? узнаю...
      Да, я видела, что семиручка - десятиручка на самом деле...но почему так называется? тоже вопрос...
      "коники-лошадушки, куклы-первертыши - девка-баба и день-ночь" - вообще у нас такое встречается...если такие куклы в музее народной ляльки - не знаю...Ведь у них там огромный музей..хочу лично туда в гости сходить:-)

      Видалити
  7. Я совсем не тороплю, просто очень интересно.
    Так случайно и удачно совпало, что мы в библиотеке народной тряпичной куклой сейчас заинтересовались.
    Если интересно, можно вот здесь посмотреть фотографии русских кукол
    http://vk.com/album-19330633_153116640.
    Коников - мордочка и грива шикарная изо льна на палочке размером с карандаш - я видела в Ярославле. А изготовлением тряпичных кукол увлекается преподаватель колледжа. Наше счастье! Много интересного узнали и увидели.
    Вижу, не только детям и не только в реале эта тема интересна! В принципе, как и вся этнография, фольклор и краеведение. Не имеет никаких границ - ни возрастных, ни географических:-))).

    ВідповістиВидалити
  8. Огромное мэрси за ссылку... Вам повезло, что рядом есть хорошие учителя...И ты права - краеведение заразительно, даже по блогам передается)))

    ВідповістиВидалити
  9. Ищук Наталья9 бер. 2012 р., 19:55:00

    Спасибо вам за вашу работу!Чудо-куклы,с детства мечтала научиться делать такие куклы своим детям,как можно будет у вас поучиться и когда,я живу в г.Житомир,может, мастер-класс по электронной почте можно будет провести?Жду вашего ответа,спасибо!мой адрес:lllnat@ukr.net

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Наташа, признаюсь честно, я сама подсела на эти лялечки-мотанки:-) Ищу пока интересные идеи, хочу делать их и выставлять пошаговые фотки на блоге. Пока мне знакомые сносят тряпочки разные)))Относительно мастер-класса, мы планируем еще проводить, я Вам обязательно дам знать.

      Видалити

Отправить комментарий

Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то,что хотели и нажмите "Отправить комментарий"! Спасибо!