МІй замок дитинства визнано національною святинею

, , 22 коментарі
Кожна дитина мріє про свій замок. Ні, повітряні, - то були не для нас. Справжній, стародавній, із таємничими підземними ходами, своїми привидами і казковими історіями - саме такий був у нас, дітей "Качановки".  Район, в якому ми жили, мав свої закони, своїх героїв, а головне - свою фортецю, де ми могли днями грати у шукачів кладу, розвідників та козаків-розбійників. Кожна щілина, кожний закуток  був знайомий нам. Скільки разів ми вглядалися у віконця келїї, марно сподіваючись побачити там  якесь обличчя. Скільки разів  бігали дивитися, як у старій фортеці знімаюсь сцени кінострічок. Але були одні двері, за які ми не могли потрапити, і залишалось тільки фантазувати. Моя бабуся розповідала, що в свій час там був верхній храм  із неповторними  фресками на стінах та дивом  костьолу - органом. Наша місцева гордість  - монастир ордену босих кармелітів.  Якщо  дивитися на нього з боку річки Гнилоп'ять, то він нагадує добре укріплений середньовічний замок, а всередині цього замку знаходиться чудовий костел.
... 21 рік знадобився історії, а саме стільки тривала реконструкція верхнього храму, аби  таємничі двері  стали  відкритими для всіх бажаючих.  В Бердичеві відкрито та освячено оновлений верхній храм Санктуарію Непорочного Зачаття Матері Божої Діви Марії. Кармелітський Санктуарій - не лише гордість міста й області, а й центр католицизму в Україні. Саме тут зберігається знаменита на всю Європу ікона Матері Божої Бердичівської.
Перший камінь костелу було закладено ще у 1634 році. Історія храму була цікава і дуже непроста протягом всього часу. В роки Другої світової війни на його території знаходився концтабір, в якому фашисти розстріляли 960 євреїв. У 1989 році віруючі з Бердичева під керівництвом та за підтримки місцевих священників Бернарда та Амброзія Міцкевичів підняли клопотання про повернення костелу. Протягом 17 місяців на подвір’ї храму відправлялися Божі служби з молитвами про віддання святині віруючим. 15 листопада 1991 року парафії було передано верхній костел, розпочалися ремонтні роботи...
І ось суботній вечір  9 червня 2012 р. я провела у  гостях  у Мріїі свого дитинства...
 




... Три з половиною години  пролетіли непомітно. Емоції від перших відвидин верхнього храму у кожного присутнього залишаться  спокоєм та умиротворенням в душі. На жаль, фото, яких зроблено сотні в  цей день, не можуть передати незвичайну  атмосферу свята... 

Більш докладніше на сайті ТРК ВІК

22 коментарі:

  1. Я горджуся, що народилася і проживаю у Бердичеві, але іноді ми, бердичівляни (тобто я), не помічаємо краси, яка поряд з нами. Буду виправлятися.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ти бачиш зато красу річки, повз яку пробігаєш щодня. Так що, все з тобою, Валюшка, в нормі:-)

      Видалити
  2. Таня, як добре! Старі святині відновлюються - можливо і молодь скоріше навернеться до духовного!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Танюш, молоді - неймовірна кількість там! Церковний хор - тільки молодь, які діти! Оце гордість країни

      Видалити
  3. Який у вас гарний храм! Свята краса! В такому святому місці людська душа відчує себе як в раю! Це дуже добре, людським душам треба десь очищатися, адже навколо стільки всілякого бруду.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так хочеться всіх друзів запросити до нас помилуватися цією красою...Я не католичка, але на тій службі не ділилися ми на католиків, православних та іудеїв. Відчувала себе причетною до віри взагалі, натхнення, душевний спокій...ось що відчуваєш у тіх стінах

      Видалити
  4. Галина Козаченко13 черв. 2012 р., 22:44:00

    Смотрю и не могу нарадоваться! Сколько раз бывала в этих местах - и все время ремонт, ремонт... Когда можно приехать и напроситься как в гости так и на экскурсию? Заодно бы забрала обещанный подарочек (правда не знаю, какой именно, но все равно хочется...).

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Напрашиваться никуда не надо! Просто приезжаешь - и ВСЕ! А подарочек сам к тебе приедет во вторник:-)

      Видалити
  5. Никогда я в замках не жила. интересно, а зимой там тепло?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я думаю, в прошлых веках - не очень...а сейчас, если современный ремонт сделали, то тепло и ютно...

      Видалити
  6. Красота! А сколько таких замков, дворцов, усадьб по всей Украине ждут своей очереди на реставрацию. Посмотришь на разрушающиеся сокровища - душа болит, понимая, что это безвозвратные утраты. Эх, что имеем - не храним...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А как я была удивлена, когда узнала, что недалеко от нас расположен уникальный в своем замок Терещенко, и притом в упадническом состоянии. Как мы живем? Почему никому нет дела относительно таких масштабных памяток культуры?

      Видалити
    2. Тетяно, дякуючи Вам, прочитала багато цікавого про династію Терещенко. Так, були люди!...
      "Стремление к общественной пользе"

      Видалити
    3. Це добре, що Вас заківила тема. Маю надію особисто потрапити туди

      Видалити
  7. Яка велич і краса!!! Я горда за тебе і за нашу Україну!

    ВідповістиВидалити
  8. Светлана, к.П.14 черв. 2012 р., 23:08:00

    Мне, чтобы увидеть эту красоту не надо никуда ехать, а я после реставрации там еще не была. Но обязательно схожу. Вижу, что строители постарались, ведь здание очень древнее и много повидало на своем веку. А сейчас выглядит как-то особенно торжественно.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Петровна, давай договоримся: обещанный торт, как сотой, получишь торжественно на лужайке возле монастыря. Запечатлим сей факт для потомков. Романтика...Сразу и экскурсии проведем: и тело, и душа отдохнет.

      Видалити
  9. Відповіді
    1. Представь, как вся эта краса утраивается в реальности!

      Видалити

Отправить комментарий

Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то,что хотели и нажмите "Отправить комментарий"! Спасибо!