Лора Підгірна… Чи знайоме вам таке ім’я? Особисто я про зустріч з цією письменницею мріяла рік! Як знала, що наше знайомство буде незвичайним, щирим, з гарним продовженням… Ми не пересіклися на минулорічному Львівському книжковому форумі, доля чомусь відштовхувала бердичівську бібліотеку від першої Лориної презентації-2017, аби потім пригорнути випадковою зустріччю з Наталкою Михно, подругою Лори, дражнилася регулярним спілкуванням королеви історичних вестернів з читачами Хмельницької ЦБС (про що нас постійно сповіщала Тамара Козицька на ФБ)… Одним словом Лора Підгірна встигала бути скрізь, лише не в Бердичеві. Аж поки я не сказала: «Стоп!», зрозумівши: досить ловити тінь Марка Шведа – коли потрібно буде, все складеться… 
Так і сталося... 
Випадково побачила свіженький пост від письменниці, а в ньому: «Омбре над темрявою і світлом. Літературний тур Лори Підгірної»… Відразу зрозуміла, ось він – знак:-) Настав час діяти! Залишалося достукатися до Лори в «лічку», домовитись і… нарешті! Зустрічаємо маршрутку «Кам’янець-Подільський-Бердичів»! 
Лора відразу вразила своєю щирістю, відкритістю, позитивом… Неймовірна людина, яка закохана в рідну історію, яка розуміється на багатьох речах, вміє аналізувати сама і розкладати по поличках важливі речі. І все так легко і без пафосу… наша людина! 
… і була потім зустріч-презентація з бердичівським небайдужим читачем…



… і екскурсія до кармелітанського Кляштору… 


… а потім неспішна вечірня розмова за свіженьким бердичівським «Хмільним»… 

… і враження від зустрічі, що їх добрі дві години обмовляли з колежанками по телефону… 

… і ранішня прогулянка містом, і смачна запашна кава…





…і все це робилося з превеликим задоволенням з обох сторін:-)
Ох, люблю я, коли гості не пролітають транзитом, а залишаються на довше, аби вдосталь наговоритися, роздивитися місто, попити кавусю, а головне – отримати суперові враження від спілкування! 
Лорочко, красно дякую Вам за таку очікувану зустріч, на яку вартувало чатувати цілий рік! Дякую за віру у все! За те, що буде можливість (якщо все складеться) побачити Ваш новий роман, і ми з Вами знаємо ймовірного «головного героя»… 
Зізнаюся щиро: такі зустрічі надихають, окрилюють і народжують бажання продовжувати спілкування! Маю надію, що не відкладаючи кудись далеко, обов’язково потрапимо і до Верхівні, і до Тарноруди…