Вот такой чемодан прилетел к нам  в библиотеку в гости из Америки.

Вот такой хлеб обнаружила сегодня в одном из магазинов.  Заварной, винницкое производство.

Останні дні я лише встигала спостерігати, що відбувається навколо мене... Глибоке переосмислення людське, нестерпне бажання такого очікуваного миру, повага та шана до тих ветеранів, хто ще залишився поряд з нами, та пам'ять і слава тим, кого вже немає поруч... А також хвилі, хвилі маків на моїй рідній землі, найгарніші українські дівчата та хлопці у вишиванках... Свято зі сльозами на очах - як і 70 років тому...
8, 9 Травня... 10 травня - День Матері в Україні... Ці два величні свята цьогоріч стоять поруч... Ми стали зовсім інші, це розуміють і друзі, і вороги... Але із всього почутого, побаченного за останній рік мене, мабуть, найбільше вразив один невеликий випадок...

Возможно, по причине того, что я в последнее время часто об этом думаю, мне на глаза регулярно попадается подобный материал: 

"...Война и мир - это две чаши весов. И именно мы, женщины, можем чуть-чуть перевесить весы в сторону мира - красотой и спокойствием, любовью и нежностью, улыбкой на лице и уютом в доме..."         Гл. редактор журнала "Лиза" Наталия Хоменко 

А как думаете вы? 

Поки готую до публікації  нові пости, вирішила  подарувати вам декілька фотографій - своєрідне зізнання у коханні своїй країні.

Усі фото зроблені у місті Бердичеві... 

Що там таке, спитаєте? Дивіться самі...

Мамо, матусенько, я закохався!
Вона молода – їй всього 22.
Серцем я з нею навік поєднався,
Для мене тепер найсвятіша вона.

Мила й ласкава, усміхнена й щира.
Лиш приголубить, лишень обійме,
Лиш доторкнеться так ніжно вустами -
Серце заб’ється, душа розквіте.

Мамо, вона найгарніша у світі,
Мамо, такі як вона – на мільйон.
За неї віддам я і тіло, і душу.
Так сотні сердець звучать в унісон.

Як звуть її, синку? Хто ж вона, рідний?
Її зустрічала, повір, ти не раз.
Вона – Україна, вона – українка,
Вона – найцінніше, що є у всіх нас!

Декілька днів тому  натрапила  на душевну сповідь Ольги Герасим'юк. Блог проти ночі...

Зараз теж - проти ночі...

Можливо, комусь буде лінь перейти на сайт і прочитати у повному обсязі важливі слова від розумної жінки. То я допоможу вам у тому: наведу поради Ольги, як справжнім жінкам жити у  важкі часи...

Не удивляйтесь, дорогие мои соотечественники, что посты об Украине буду писать на русском. Мне очень хочется, чтобы больше людей смогли узнать о нашей прекрасной стране...

Доброе утро, и мы во Львове!

Наслаждайтесь европейским городом, у него особенный шарм...

Когда-то мы переписывались с львовянами на сайте ОК, и ребята нас уверяли, что даже мусор у них другой:-) Как оказалось, таки да:-)

Ролик на украинском языке, но пусть гидом при просмотре для вас будет радушие и улыбки жителей Львова...

Решено. В политику не лезем. Доказываем, что мы миролюбивый и доброжелательный народ. В ближайшее время планирую знакомить вас с культурными, интеллигентными людьми, и показывать их отношение к происходящему в мире вообще и в частности в Украине. 

Слава Вакарчук, ну кто его не знает?