Налетіли журавлі, або повернення у дитинство...

, , 14 коментарі
Це було дуже давно... Маленька Спокусниця майже щодня відвідувала свою хрещену і за сумісництвом - улюблену сусідку тітку Катю. У ті роки в маленькому військовому інтернаціональному містечку всі розмовляли  дивним суржиком: російською мовою з влучним вкрапленням єврейських оборотів, а українська мова у школі вивчалась факультативно. У хрещеної Каті  Спокусниця мала можливість чути  українську мову - справжню, народну; слухала цікаві, не завжди зрозумілі байки та гуморески українських авторів, а головне - українські пісні... Їх так багато знала хрещена... А ще платівка, яка доволі часто крутилася на програвачеві. Сумна, журлива, ніжна-ніжна  мелодія... Дивне поєднання голосів і якась таємнича історія виконавців... Ось такими мені запам'яталися  тріо Маренич...

... На телеекранах України вони з'явилися в 1978 році і протягом трьох років з ефіру не зникали - почалася ера Мареничів. У 1979 році  "Мелодія" оперативно випустила лонгплей Мареничів, Укртелефільм зробив його відеоверсію. Однак не все йшло так гладко, як здавалося - Мареничам ще по інерції присвоїли звання Заслужених артистів України - але вже повним ходом йшла неоголошена війна між ними і чиновниками від культури. Мареничі ж не вміли орієнтуватися в ситуації й відмовлялися від стадіонних концертів, не захотіли обслуговувати Московську Олімпіаду, не співали під фонограму, не виконували патріотичних пісень, та ще й захоплювалися піснями січових стрільців.  З Міністерства культури прийшов наказ з забороною Мареничам виступати за межами Волинської області, було зупинено трансляцію їхніх записів на радіо та телебаченні. Таке раптове зникнення суперпопулярного й найприбутковішого колективу Україні спричинило появу слуху про їх втечу до Канади - а вони, як і раніше, жили утрьох в однокімнатній квартирі.  Із небуття Мареничі повернулися тільки на початку 1994 року.  У лютому 2003 року Антоніні, Світлані і Валерію Мареничам присвоєно звання Народних артистів України. Пізніше із різних причин колектив розпався... Але у пам'яті  шанувальників Мареничів вони назавжди залишаться легендарним тріо...
...Пройшли роки... Маленька Спокусниця виросла... З'явилися нові пісні в її житті... І раптом, ера Маренич повернулася: одного разу чоловік  пообіцяв включити одну із своїх улюблених пісень. Звичайно, це була пісня у виконанні тріо. Тим, хто вперше її почує, Спокусниця бажає приємного і неспішного прослуховування... І якщо, раптом,  з'являться сльози на очах, не стримуйте їх...

14 коментарів:

  1. Яка ж вона гарна, українська пісня!

    ВідповістиВидалити
  2. З гордістю повідомляю, що це мої земляки, а ще у Волинській філармонії працювали Василь Зінкевич, Лілія Сандулеса і тепер вже російський співак Олександр Сєров. Я все це знаю, бо в цей же період у філармонії працювала моя старша сестра, тоді молода скрипалька, пізніше вона перейшла на роботу у Волинський народний хор. Я виросла на цих піснях - сестра старша від мене на 12 років. Чоловік її теж скрипаль, коли вони одружувалися - на весіллі грали, співали і танцювали артисти з хору у сценічному вбранні. Атмосферу, що була, словами не можу вам передати. Гості плакали від щастя (і оковитої:)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Яка щедра твоя земля на співучі таланти:-) Я уявляю те весілля...

      Видалити
  3. Галина Козаченко29 бер. 2012 р., 12:55:00

    Як швидко проминули кращії літа,
    Немов лелеки білі пролетіли.
    Всі радості, печаль і горя біль
    Лише в душі і спогадах лишили.

    Ці спогади несуть мене туди,
    Де серце моє ніжно так тремтіло.
    В стареньку білу хату край села,
    У той садок, де листя шелестіло.

    Це листя мені тихо шепотіло:
    "Дивись, дивись, як гарно навкруги.
    Всю землю квіти й трави густо вкрили,
    Кущі й дерева пишно розцвіли"

    І я дивлюсь на цю красу безмежну,
    Вдихаю аромати рідної землі.
    Та слухаю мелодію сумну і ніжну,
    Мелодію, яка не вернеться ніколи у житті...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я тисячу разів можу повторювати: ти не перестаєш мене дивувати своїми знаннями поезії...

      Видалити
    2. Навіть забула висловити своє враження: неймовірна гарна поезія, заколихує, ніжно бринить...

      Видалити
  4. Дякуємо, Тетяно, що нагадали юність. Із задоволенням послухали пісні, відпочили душею.

    ВідповістиВидалити
  5. Пропоную Спокусниці торкнутися творчості славетного тріо "Либідь". Впевнений, вона зачепить Вас не менш легенарних Мареничів.

    ВідповістиВидалити
  6. Як гарно поют дивчины и хлопцы.Ляпота!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Супер, що Вам сподобалося! Не може не вразити такий спів:-)
      Где Вы научились так хорошо разговаривать на укр яз?

      Видалити
  7. Кілька слів про одитинення можна прочитати у 4-ому номері україномовного психологічного журналу Експеримент

    ВідповістиВидалити

Отправить комментарий

Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то,что хотели и нажмите "Отправить комментарий"! Спасибо!