Колись виготовляти ляльки уміли в кожній родині. Цим ремеслом зазвичай займалися бабусі та матері. Бо лялька призначалася для дівчинки і мала, відповідно, жіночу природу. Iграшки були з полотна, льону, соломи, дерева, глини, тіста, сиру, плодів. Такі ляльки не шкодили здоров'ю дитини, а навпаки розвивали її духовний світ.
Сьогодні ж традиція виготовляти ляльки у кожній родині втрачена. Натомість батьки, рідні та хрещені, родичі дарують дітям пластмасові та гумові іграшки.
Але мало-помалу повертаємось до джерел народного буття, до традицій і звичаїв. Прекрасний символ і водночас чудова іграшка, історія якої нараховує тисячоліття, лялька-мотанка виникла на теренах нашої держави ще в часи пізнього палеоліту, як сакральна річ.
В останні роки дуже популярними стали ляльки-мотанки. Їх можна побачити в кожному сувенірному магазині, а влітку майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки є невід’ємною частиною чи не кожного фестивалю. У Бердичеві в одному із дитячих садочків відкрився незвичайний музей народної ляльки.
«Тварина насичується, людина їсть, розумна людина уміє харчуватися», — говорив відомий учений-фізіолог Брілья-Саварен. Кулінарія – десята муза людства. Вона невідривно пов'язана з кожним із нас. Хтось любить готувати, хтось любить смачно поїсти, а хтось і те, і інше. Чимало відомих людей присвячують себе цій справі. Сьогодні про їжу написано багато статей і книг. Жодного людського життя не хватить перечитати всі кулінарні записи про приготування їжі.

...Полгода назад, разочаровавшись в сетевых форумах как форме общения, я попала по чьей-то ссылке на сайт блогеров. И осталась там, кажется, надолго.
Одни рассматривают блог как некий литературный проект. Другие ведут обычный дневник, записывая события дня, смешные моменты, услышанный анекдот, выставляя фотографии воскресной вечеринки и прогулок в парке с семьей. Третьи выплескивают накопившиеся проблемы, обиды и желчь. А четвертые создают себе вымышленный образ, и со временем прочно вживаются в него.
Некоторые блогеры стараются в журнале казаться себе и другим лучше, чем они есть на самом деле, приукрашивая обычные события. И это совершенно нормально - многие люди заслуживают больше, чем имеют, просто у них нет возможности это получить; блог позволяет превратить мечты в реальность, хотя бы виртуальную. Существует множество поэтических, художественных и кулинарных блогов - и это прекрасно: столько талантливых личностей получили, наконец, возможность поделиться с миром своими работами...
…А вообще-то блог - единственное место, где я могу побыть сама собой. Никто из моих личных знакомых о существовании блога не знает, это дарит пьянящее ощущение безнаказанности.
В реальной жизни, к сожалению, много притворства: нужно соблюдать приличия, улыбаться, быть вежливым, громко высказывать интерес к чему-то нестерпимо скучному и восхищаться всякой ерундой потому, что так принято, так положено. А в сети всего этого не нужно. К тому же никто не знает, пишу я о себе настоящей или же попросту сочиняю.

                                 Горац Евгения «Пища Мастеров»
У деякому царстві, у деякому «государстві» вирішили мудрі, розумні та досвідчені бібліобджілки скликати всіх своїх друзів на Ярмарок. І перекинули вони чарівні бібліомістки від регіону до регіону, щоб вільно могли посланці дістатися до славного граду Києва. Діставалися довго: ті, хто південніше – повз Лукомор’є, ті хто північніше – через господарство Сніжної королеви, і взагалі хто як – звідусіль зліталися вони відомими і невідомими повітряними доріжками. Навіть заморські бібліопосли прибули до столиці. Злетілися всі бджілки до казкового Українського Дому – серця культурних подій. Із тридев’ятих царств, із тридесятих «государств» привезли вони свої інновації. Не прості, а цікаві. І ми, представниці Житомирщини бібліотечної, мешканці славного міста Бердичева, теж вирішили завітати на той Ярмарок: людей подивитися, себе показати. ЯРМАРОК…Він вирував, неначе вулик, усі запрошені снували, подібно працьовитим мурашкам, скрізь чулася різна мова, на якій спілкувалися учасники, а від кількості гарних, усміхнених і чарівних бджілочок просто сліпило очі. Несподівані і напрочуд творчі ідеї, презентації, спілкування з колегами, майстер-класи, тренінги, нагородження найгідніших із гідних – все це Перший ЯРМАРОК інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування.    
Зачаровані мандрівниці озиралися навкруги недовго: всередині Дому було багато підказок : праворуч підеш – із роботою ЗМІ познайомлять, ліворуч – до зірок бібліоблогосфери потрапиш, а прямо ризикнеш піти – як працювати із місцевою владою навчать. Час розписаний по хвилинам, тільки і встигай  скрізь, щоб не пропустити цікаве.   
     Кожна працьовита бібліотечна сімейка представляла і захищала свої ідеї, ділилася з добрими колегами та послами своїми інноваціями. Веселі і привітні бджілки зустрічали нас у своїх світлицях. Дивували нас своїми здібностями: самі грали, самі танцювали, самі пісні співали, самі ідеями проектів ділилися. Зупинялися і ми біля кожного стенду, задумливо почісуючи світлі голови: кому ж надати перевагу і віддати свій голос для перемоги? 
Все встигли роздивитися, всьому намагалися навчитися, але це лише казка довго мовиться, а на Ярмарку швидко час летить. Довелося дякувати організаторам і вирушати у дорогу додому.         
Одне зрозуміли: у бібліотечному царстві головне знайти свій невичерпний сад із молодильними яблуками і колодязь із живою водою. І нести безцінні інформаційні скарби до своїх читачів. А за рік, дай Боже, зустрітися всім на Ярмарку і дивувати світ та одне одного новими ідеями.

І ми там були соки, каву пили. 
Для своєї роботи ідеї взяли, 
Одним словом - гарно поярмаркували
«Самая лучшая и драгоценная книга — та, которая по прочтении не оставляет меня в прежнем состоянии; книга, которая приводит в движение во мне новое благородное чувство, или новое великое стремление, или новую высокую мысль; книга, которая двигает меня с места или заставляет двигать находящихся кругом; книга, которая пробуждает меня от глубокого сна, или заставляет выскочить из грязи равнодушия, или ведет на дорогу, где я развяжу один из жизненных узлов» (Амин Ар-Рейхани)

Одні читають багато, інші мало. Але в кожного із нас є найулюбленіша книга. Давайте разом складемо список із наших задушевних «співрозмовників». А допоможуть налаштуватися на потрібну хвилю плейкасти, свого роду презентації улюблених книг. Отже, почнемо:
Г.Х.Андерсен. Дюймовочка
С.Михалков. Веселый турист
Дж.Р.Р.Толкин. Властелин колец
Стругацкие. Обитаемый остров
Сэлинджер. Над пропастью во ржи
Л.Толстой. Анна Каренина
Э.Л.Войнич. Овод

Найвідоміші люди Росії  назвали свої улюблені книги
Приєднуйтесь і ви!