Подорож із Бердичева до Нар‘ян-Мару, або «гаряча» путівка з теплого літа

, , 8 коментарі

 

Друга наша подорож Росією присвячена Півночі. Справжній. Крайній. В якості еталонного прикладу виступає місто Нар‘ян-Мар. 
Привіт-привіт всім! Сьогодні програма “Збирай валізу” мандрує на Північ. 
Із самого дитинства мріяла побачити повне сонячне затемнення і північне сяйво. За останнім вирушаємо до Заполяр‘я, до ненецького Нар‘ян-Мару, в якому, як співається у відомій пісні, живуть оленярі і рибалки, саме містечко не велике і не мале, стоїть на березі Печори. Відома річка багата на білу і червону рибу, яка для нас є справжнім делікатесом. Населення містечка – пара десятків тисяч чоловік, які влітку пересуваються човнами, а зимою користуються снігоходами. 



 

Дістатися від одного поселення до іншого можна і на оленях, а ось до найвіддаленіших ділянок літають на вертольотах. А що залишається робити, якщо взимку у цих краях украй мало сонця – всього годин на п’ять вдень з’являється воно нар‘ян-марцам. Влітку, навпаки, говорять, можна легко переплутати 11 дня і 11 вечора. До речі, місцевий час не відрізняється від московського. Саме поселення засноване у 1929 році як робоче селище при лісопильному заводі в урочищі Білощілля. Невдовзі у 1931, перейменоване у робоче поселення Нар‘ян-Мар, а вже у 1935 році отримало статус міста. Загадкова назва у перекладі з ненецького означає «Червоне місто».
Однією із головних пам’яток Нар‘ян-Мара є православний Храм Святого Богоявлення – дерев’яна шатрова церква, що стоїть на кам’яному фундаменті. Поряд із нею з одного боку знаходиться побудована у тому ж виконанні дзвіниця, з іншої – будівля недільної школи. Вся ця пишність обнесена високою металевою огорожею, а вечорами на прихрамовій території запалюються на старовинний лад ліхтарі. Недаремно говорять, що храм – це душа міста. 
Північним Нарьян-Маром ми прогулювалися увечері. Сподобалося надзвичайно. Особливо те, що гарно виглядають не лише новенькі багатоповерхівки, але і дерев’яні будинки, багато з них пофарбовані у яскраві кольори. Дивишся - немов у Норвегії знаходишся. Архітектурна «фішка» міста – стилізація під чум. Це і незвичайне завершення будівлі пошти, і величезний скляний чум на даху нового торгівельного центру, і контури чуму на фасаді краєзнавчого музею. 
Але при бажанні можна побувати і в справжньому чумі. Його встановлять на ваше замовлення. Залишається лише виїхати за межі міста. У чумі ви скуштуєте страви національної кухні – бульйон із оленини, строганину. Все це приготують на ваших очах. А шаман ще додасть додаткову послугу: вижене злих духів і, можливо, передбачить майбутнє. Але навіщо вам те майбутнє, якщо час у гостинному Нар‘ян-Марі можна чудово провести тут і зараз? Що і робили із задоволенням програма “Збирай валізу” і я, Тетяна.

8 коментарів:

  1. Опа! И тут Нарьян-Мар:-)) Спасибо,Бердичев!Кстати,он уже немножко другой,даже не немножко,А множко:-))У меня есть отличный пост С Днем рожденья,Красный город Из первых уст:-)

    ВідповістиВидалити
  2. Таня, ти талановита людина! З тобою приємно подорожувати!Куди наступна подорож?

    ВідповістиВидалити
  3. Дякую, Ларисо! Перші дві подорожі на добру згадку для колег із Росії. Задумка наступна: я вас забираю і відвожу - куди душа забажає. Куди саме? Обирати вам:) Замовляйте!

    ВідповістиВидалити
  4. Дорогая ЧУМработница... Я ведь и раньше обещала Вам, что обязательно "приеду" в гости. Только написала передачу, как Ваш "ночной" пост об уходе...Пусть это будет подарком... Только я верю, мы еще обязательно будем видеться:)

    ВідповістиВидалити
  5. И надеюсь, что звуковой файл добавил колорита вашему Нарьян-Мару:)

    ВідповістиВидалити
  6. Танюша, вполне разделяю вашу страсть к библиопутешествиям - и реальным, и виртуальным... Вот и моя экскурсия по библиотеке им. Леси Украинки получилась чрезвычайно познавательной и поучительной - полезной! Про приятности я уж и не говорю... :)
    К сожалению, мне пока трудно выдержать даже и двухчасовую поездку, поэтому пока поездку в Бердичев пришлось отложить, но в следующем году обязательно напрошусь в гости в ваш удивительный город. Лишь бы здоровье не подвело.
    Еще раз спасибо за приглашение! :)

    ВідповістиВидалити
  7. Слухати-не переслухати! Просто клас, Тетяно!

    ВідповістиВидалити
  8. VolNa @
    Наташа, Вам в никоем случае не надо "напрашиваться"... Вы всегда желанный гость! Главное - здоровье!
    Здорово, что Вам понравилось у "Леси"...после Вашего поста я тоже сразу "напросилась" в гости...С удовольствием поучусь у коллег

    ВідповістиВидалити

Отправить комментарий

Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то,что хотели и нажмите "Отправить комментарий"! Спасибо!