Книга-шок

Дощовими вихідними днями вирішила почитати щось серйозне: трохи сумне, трохи похмуре, трохи філософське – одним словом, відповідно погоді. Вибір припав на Маргарет Мадзантіні «Не уходи». Один із головних європейських бестселерів початку XXI століття, який свого часу викликав чимало суперечок.
Дивна за глибиною переживань книга... Драма людини, яка несподівано для себе знайшла велике кохання, але втратила його. Свого роду ця любов була божевіллям - успішний лікар і чудовий сім'янин раптово спалахує пристрастю до убогої Італії - прибиральниці з придорожнього кафе. Болісна боротьба між любов’ю і почуттям обов'язку, не така вже рідкість в наші дні…
Але все ж таки головне в романі не тема кохання, а вибір - те, що ми майже постійно робимо у нашому повсякденному житті. Як часто вибір цей є болісним для когось: те, що чекає на нас в іншому будинку, в іншому ліжку це що - любов?
Книга місцями шокує, тому відразу застерігаю: вона не для тих, хто полюбляє легкі мелодрами: деколи натуралізм описаних сцен викликає легке запаморочення і гидливість. Це теж треба пережити.
«NON TI MUOVERE» написаний досить легко, але настільки надривно, що викликає бурю емоцій і заставляє замислитися про втрачені любов і шанси. Познайомитися із твором дуже раджу, але з однією обмовкою: потрібен відповідний настрій. Після прочитання переглянула фільм. У 2004 році чоловік Маргарет Мадзантіні, відомий актор і режисер Серджо Кастелліто, екранізував цей роман з Пенелопою Крус у головній ролі.
Фільм брав участь в офіційній програмі Канського кінофестивалю, отримав премію "Давид ді Донателло" за кращі чоловічу і жіночу ролі. Подивитися його дійсно потрібно задля того, аби доповнити намальовану уявою картину.
Нижче наводжу фрази, на які при прочитанні відразу звернула увагу і які особисто мені більше всього запам'яталися.

«Любовь невозможно объяснить. Она одинока, она сама себя обманывает и сама за это расплачивается»
«Я люблю ее, дочка, и так сильно я никогда никого не любил. Я люблю ее безысходно — как нищий, как волк, как крапивный побег, как трещина в стекле. Я люблю ее, потому что только ее я и люблю»
«Тот, кто тебя любит, существует вечно, он есть еще до того, как ты с ним знакомишься, он есть еще до тебя»
«Каждый из нас... мечтает о том, чтобы сорвало с петель его обычный, устоявшийся мирок. Мы мечтаем об этом, усевшись в пижаме на мягкий диван, окруженные всеми удобствами, которые жизнь нам каждый день подбрасывает. Ни с того, ни с сего побуждаемые смешной жаждой бунта, мы начинаем искать пуп земли и сами стремимся им стать. К большому нашему счастью мы плотненько упакованы в жирок, он надежно нас оберегает и защищает от острых углов, а заодно и от всякой ерунды, которую мы время от времени начинаем себе рассказывать»

Приємного ознайомлення із твором    Маргарет Мадзантіні  "Не уходи"… Чекаю на Ваші враження