Ой, радуйся, Таня, тиждень ще один пройшов! 52/1

Багато разів я зустрічала на блогах оці заповітні цифри: 52/14 або 52/36... Весь час думала: що воно таке? з чим його їдять??? А спитати якось стрьомно:-)))

Нарешті одна з моїх нових блогоподруг Галина-Маруууся (можна я вже сміливо буду тебе так називати?) написала мені комент:

"Таня - в блоге у меня проект идёт "52 недели". В том году было под слоганом "счастье", в этом - "радости". Каждую неделю я выбираю радости и приятности, счастье и прелесть прошедших 7 дней".

Ось тут я і зрозуміла: або зараз, або ніколи. Почала приставати до пані стосовно тих цифр, а докладно все розпитавши, зрозуміла: радості - вони ж ось тут, кожного дня на долоні. А ми деколи просто тупо їх не помічаємо, або вдаємо, що це такі дрібниці!

Тому за справу беруться знавці РАДОСТІ:-)  Рік під кодовою назвою "Ой, радуйся...!" стартує! 

Але на початку давайте усвідомимо для себе: з радостями не все так і просто:-) Їх, виявляється, є аж 2 типа:

"Радость бывает разной. Есть радость спокойная и светлая, дарящая нам прозрачное счастье, а есть радость буйная, безудержная, переполненная удовольствиями и эйфорией. Так вот, эти две разные радости делают два разных гормона. Безудержная радость и эйфория - это гормон дофамин. Радость светлая и спокойная - это гормон серотонин".

Хочете дізнатися ще більше? Пройдіть за силкою Гормон радості, саме там є корисні поради - що робити, аби завжди бути радісною людиною. 

А тепер стосовно моїх минулотижневих радощів. 

1. Мій "радісний рік" розпочався з радісного дня - 1 червня, дня захисту дітей (думаю, це невипадково). Ми у бібліотеці  започаткували "Літню школу чарівників" (про це буде більш докладний пост), але одненьку світлинку викладу зараз. 

2. До нас у бібліотеку в черговий раз завітала одна юна особа - Олександра, і своїм напрррррочуд гарним настроєм заразила усіх:-) Ця дівчина-веселун несе із собою просто шквал суперпозитивних емоцій, за будь-якої погоди та стану душі.  І я вирішила влаштувати їй у стінах бібліотеки шалену фотосесію. Уявляєте??? Відтепер наш девіз: "Ніякої тиші у бібліотеці!"

Як вам таке щастя-радість?:-))))

3. Нарешті я похвалюся (оой-еей, як негарно вихвалятися) своїми квітами. Поки черга заключних весняних/розпочинаючих літо, бо бачила в дівчат на блогах таке різнобарв'я!

4. У кожної дорослої пані (як і у кожної дівчинки) є свої мрії та бажаннячка:-) У мене теж було. Одне маленьке таке, але все ніяк здійснитися не могло:-) Я мріяла про іграшку-їжачка:-) (Ось вам і підказка: хто бажає доставити мені радість - сміливо можете дарувати таких їжачків:-)  І....пам-парам!!!!  Коліжанка по супербожевіллю  Марина та її диво-доця Лерка подарували мені оте манюнє щастя!!!!

І наостанок... Цей тиждень приніс мені шанс навчитися бачити у маленькому - велике...

...Розпочинай і завершуй день подякою. А перед відходом до сну довірливо вручай Господу свою душу до нового дня.
...Кожна ранкова зоря для мене є ніби новим життям. Прагну, щоб кожен день залишив по собі любовно зроблене діло, набуте знання, якесь добре зусилля над собою.
                                                                 Мирослав Дочинець. "Многії літа. Благії літа".