Рассказ 4: Демократичний овоч помаранчевого кольору

Хєлоуїн… Заморське слово, яке нещодавно тісно увійшло в наше життя: діти відзначають це свято і в школах, і на гуртках, у підручниках з англійської яскраво розписується історія його виникнення, а в комп’ютерних іграх напередодні 31 жовтня будуються відьмарські будиночки, пропонуються вампірські костюми зі знижками і продаються усілякі страшилки. Навкруги цього модного свята вирують дискусії: чи потрібно воно нам, чи досить своїх, рідних свят? Що ж означає гарбуз для нас, українців? В одному із своїх постів я вже ділилася літньою радістю про красені-гарбузи на моєму городі. І ви знаєте, я цьому рада неймовірно! Адже рік тому пообіцяла своїй родині навчитися любити гарбуз! Так, так, не дивуйтеся… Я дуже полюбляю дивитися на господиню-гарбузиню: помаранчеву, оптимістично-позитивну та сонячну – це одне задоволення! Якщо принесеш її на кухню, все – настрій поліпшується на 102%! І скільки ж страв можна приготувати! А ось їсти гарбуз…Чи-то в цей момент істини прокидається в мені Левеня і переконливо просить м’яса… Чи-то ще не знайшла я рецепт, який би мене причарував надовго і серйозно…Єдине, що я обожнюю – це гарбузяну кашу. Але хотілося б чогось надзвичайного… Ось саме сьогодні и буду випробувати різні рецепти і з вами не забуду поділитися.
Але спочатку…Спочатку я хочу згадати про символіку гарбуза, про його значення  у четвертому оповіданні, яке присвячено українським звичаям.

Є безліч пісень, казок, повістей, приказок, навіть народних лайок, де згадується гарбуз. Чому на сватання на відмову давали гарбуза? Чому саме його, а не грушку, чи огірок, наприклад? Для початку заглянемо в Великий тлумачний словник української мови та побачимо значення цього слова. Отже, гарбуз (зменшено-пестливі — гарбузик, гарбузець; збільшені — гарбузяка, гарбузище) — городня рослина з великими круглими або овальними плодами, а також плід цієї рослини; разом з тим у давніх піснях виступає символом господаря, голови роду і самого роду.
Цікаві фразеологізми: дати (піднести) гарбуза — відмовити тому, хто сватається; дістати (покуштувати, з’їсти) [печеного] гарбуза — одержати відмову під час сватання.
Прикметник: гарбузовий використовується у сполученнях: родичі гарбузові, діти гарбузові — вказує на некровних (несправжніх) родичів, дітей.
Мабуть, першою причиною, чому фігурував гарбуз на сватанні – це його розмір. Ні для кого не секрет, що гарбуз є найбільшою городиною, в США навіть виростили гарбуз масою в 302 кг! Другою причиною можна вважати звичайний час сватань - це була пізня осінь, коли усі польові роботи закінчувались, швидко темніло, люди спокійно готували до зустрічі зими. А гарбуз може витримувати і доволі низькі температури, при цьому його поживні властивості і зовнішній вигляд не втрачаються. Третьою ж причиною є те, що гарбуз вважався «головним» на городі, батьком роду. Цьому є підтвердження народна пісня

«Ходить гарбуз по городу».

Ходить гарбуз по городу, Питається свого роду:
— Ой, чи живі, чи здорові Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня, Гарбузова господиня:
— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!
Обізвались огірочки, Гарбузові сини й дочки:
— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!
Обізвалася морквиця, Гарбузовая сестриця:
— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!
Обізвались буряки, Гарбузові свояки:
— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!
Обізвалась бараболя, А за нею і квасоля:
— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!
Обізвався старий біб: — Я піддержав увесь рід!
— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!

 

Починалося сватання (сватанки, змовини, брання рушників, рушники, згодини, слово), коли посли від молодого (старости, свати, сватачі, посланці) йшли до батьків обранки укладати попередню угоду про шлюб. Свататися було прийнято у вільний від польових робіт час. Зі старостами до дівчини йшов парубок, на Поділлі — ходили і його батьки. Дівчина пов’язувала сватів рушниками, а обранця, на знак згоди – хусткою.
Однак, бували і випадки, коли дівчина не давала згоди на одруження. На знак відмови вона повертала старостам принесений ними хліб або ж підносила молодому гарбуза чи макогона. Тоді про хлопця казали, що він ухопив гарбуза або облизав макогін. Щоб уникнути сорому, часом посилали "розвідника", котрий мав довідатися про наміри дівчини та її батьків, або йшли свататися пізно ввечері, аби люди не бачили.

Так гарбуз став і легкою лайкою — «гарбуз твоїй матері», «гарбуз батькові твоєму печений!», «гарбуз мамі, а татові диня!»); тому народ застерігає: «Глядіть, щоб вам гарбуза не піднесли!», «Коли б вам гарбуз не покотився!» або й бажають: «Бодай вам гарбуз стелився!». Для хлопця це вважалося ганьбою. Він виходив з гарбузом в руках і всі сусіди бачили по цій гарбузі, що дівчина відмовила хлопцеві. Іноді молоді дівчата прикрашали гарбуз стрічкою. Це була як натяк, щоб хлопець вдруге не надумав свататися. Ось чому в старовину хлопці так боялися отримати від дівчини гарбуз у подарунок.
«Наречений» з досади співає пісню "Ти ж мене підманула", а дівчата танцюють.